Ліцензування лікарів: види та сенс процедури

У зв’язку з впровадженням заходів медичної реформи в Україні, процедура ліцензування поширюється не тільки на медичний заклад. Тепер фахівці мають отримувати ліцензію лікаря, яка підтверджує професійний статус і дозволяє вести медичну практику.

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015р. № 222-VIII (нова редакція від 25.10.2020 р.) детально пояснює умови та процес видачі ліцензії на медичну практику, яку отримують медустанови після підтвердження відповідності міжнародним стандартам і нормам. Додатково медична реформа встановила необхідність ліцензування професійної діяльності лікарів, що фактично означає окрему відповідальність фахівця за результати своєї діяльності. МОЗ України розглядає таку процедуру в якості фактора, що сприятиме безперервному професійному розвитку медичних працівників. Впровадження цієї концепції закінчується у 2024 році, до цього 5 років триває перехідний етап, впродовж якого на законодавчому рівні вирішуються всі організаційні моменти.

Для чого потрібне профліцензування лікарів

Очікується, що воно призведе до покращення якості медичних послуг через зміну системи фахового навчання та планового підвищення кваліфікації.

Мета введення індивідуального документа:

• Особиста відповідальність медика за проведену роботу;

• Підвищення якості навчання, яке призведе до росту рівня професіоналізму медичних працівників;

• Поліпшення фінансової складової медичної праці;

• Зростання довіри пацієнтів;

• Інтеграція в міжнародну медичну спільноту.

Для отримання профліцензії на розгляд комісії подаються документи про освіту, історію профдіяльності та офіційно зареєстровані скарги пацієнтів, якщо вони є. Процедура проводиться онлайн.

Основні види ліцензії лікаря

1. Обмежена. Вона видається, коли лікар проходить резидентуру і є свого роду тимчасовим дозволом на ведення медичної діяльності. Для її отримання потрібне успішне складання іспиту «Крок 3». Але є обмеження: така ліцензія дає можливість працювати лише під наглядом фахівця, який супроводжує медика в резидентурі.

2. Повна. Видається лікарю після закінчення резидентури і дає право вести самостійну практику, під час якої фахівець приймає рішення, якими методами проводити лікування та які медичні препарати використовувати для цього. Раз в три роки повну ліцензію потрібно подовжувати. Це відбувається автоматично, якщо лікар відвідує кваліфікаційні заходи та підвищую рівень професійних знань.

На видачу або скасування документу впливає те, як медик виконує законодавчі умови, чи є скарги від пацієнтів, які оформлені належним чином, наявність професійних відзнак та нагород.

Ліцензія лікаря — ще один крок до підвищення якості медичного обслуговування, який незабаром стане звичною процедурою для лікарів. Але поки триває офіційне становлення цієї концепції, всі юридичні питання з цього приводу краще узгоджувати з фахівцями.